Мистецтво, яке залишається в родині

Петриківський розпис

Українське декоративне мистецтво, що сформувалося у козацькому селі Петриківка понад двісті років тому. За думкою дослідників, його витоки сягають давніх орнаментальних традицій, які існували в побуті українців ще за язичницьких часів. Традицію розвивали вільні люди — у цьому регіоні не було кріпацтва, тому майстрині могли передавати своє мистецтво з покоління в покоління.

Петриківським розписом прикрашали хати, печі, скрині та побутові речі. Орнаменти слугували не лише оздобленням, а й своєрідними оберегами для дому. Саме тому в традиційному розписі майже не зображують хижих птахів чи отруйних рослин. Основу композицій складають квіти, ягоди, птахи та рослинні мотиви, пов’язані з уявленням про життя, добробут і гармонію.

5 грудня 2013 року петриківський розпис увійшов до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

На цьому сайті ви побачите мій сучасний погляд на петриківський розпис. Я створюю роботи, які не залежать від швидкоплинних трендів і можуть залишатися в родині та передаватися наступним поколінням.

Галерея

Особлива добірка

Тут — роботи, які я хочу особливо виділити саме зараз. Деякі з них уже знайшли свою нову сім’ю, а деякі ще доступні й готові перейти у новий простір та нову історію. Я завжди дуже ціную момент, коли картина знаходить людей, з якими залишається надовго, стаючи частиною дому та щоденного життя.